варитися — [вари/тиес а] р у/с а, риес :а, риец :а, р ац :а; нак. ри/с а, р і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
варитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
доварюватися — юється, недок., довари/тися, ва/риться, док. Закінчувати варитися; варитися до готовності чи до певного ступеня готовності … Український тлумачний словник
виварюватися — юється, недок., ви/варитися, иться, док. 1) Варячись, позбуватися чого небудь, очищатися від чогось. || Довго варячись, втрачати смакові або поживні якості. 2) тільки недок. Пас. до виварювати … Український тлумачний словник
відварюватися — юється, недок., відвари/тися, а/риться, док. 1) Варитися (про картоплю, капусту і т. ін.). 2) тех. Відокремлюватися в місці зварення внаслідок нагрівання … Український тлумачний словник
зваритися — I зварю/ся, зва/ришся. Док. до варитися 1), 2). ||Опинившись у чому небудь киплячому (у воді, смолі і т. ін.), загинути, вмерти. II див. зварюватися … Український тлумачний словник
недоварюватися — юється, недок., недовари/тися, ва/риться, док. Варитися не до повної готовності … Український тлумачний словник
паритися — рюся, ришся, недок. 1) Бути підданим дії пари, кип ятку з метою очищення, розм якшення і т. ін. || Грітися, вигріватися чим небудь теплим. 2) тільки 3 ос. Варитися за допомогою пари (див. пара II 1)) в закритій посудині. 3) Піддавати своє тіло… … Український тлумачний словник
поваритися — варю/ся, ва/ришся, док. 1) Варитися якийсь час. 2) перен. Перебуваючи на спеці або в душному приміщенні, упріти, стати млявим (про всіх чи багатьох). 3) Стати в ялим (від сонця, спеки тощо) (про рослини, насіння і т. ін.) … Український тлумачний словник
попопріти — і/ю, і/єш, док., розм. 1) кул. Варитися на малому вогні тривалий час; попріти добре. 2) розм. Добре попотіти. 3) перен., розм. Витрачати багато зусиль, виконуючи яку небудь роботу якийсь час; попотіти добре … Український тлумачний словник
